Портрети пацієнтів з болем у горлі
Наразі не існує на 100 % надійних критеріїв диференціальної діагностики бактеріальних і вірусних запальних захворювань ротоглотки. Однак для правильного призначення терапії потрібно знати найхарактерніші ознаки, що вказують на етіологію захворювання. Адже нерозпізнана бактеріальна інфекція загрожує розвитком ускладнень, а невиправдане призначення антибіотиків призводить до зростання резистентності патогенів і порушення мікрофлори. При цьому необхідно пам’ятати, що більшість пацієнтів може обмежитися симптоматичною терапією, адже найчастіше тонзиліти й фарингіти мають вірусну етіологію (від 70 до 90 % випадків, за даними різних авторів). Але, на жаль, на практиці антибіотики отримують майже 98 % дітей1.
Пропонуємо ознайомитися з найпоширенішими портретами пацієнтів з болем у горлі, які допоможуть здійснити диференціальну діагностику вірусних і бактеріальних захворювань ротоглотки.
Маша, 3 роки
Скарги:
млявість, примхливість, зниження апетиту,
спочатку з’явилися закладеність носа та чхання, а на наступний день захворіло горло, з’явилися покашлювання й осиплість,
температура 37,7 °С.
Під час огляду:
піднебінні мигдалики гіперемійовані, збільшені, носове дихання утруднене.
У 90 % випадків тонзиліт має вірусну етіологію. Такі тонзиліти частіше зустрічаються в дітей молодшого віку. Для них більш характерна наявність катаральних явищ (закладеність носа, гіперемія кон’юнктив)1.
Максим, 12 років
Скарги:
біль у горлі (особливо під час ковтання), інтенсивність якого швидко зростає,
слабкість, відсутність апетиту,
температура 38,8 °С.
Під час огляду:
мигдалики гіперемійовані, значно збільшені, присутній острівковий наліт на мигдаликах,
передньошийні лімфовузли сильно збільшені й болючі при пальпації,
на м’якому піднебінні висип у формі петехій.
Незначна частина гострих тонзилітів має бактеріальну етіологію. Максимальна поширеність бактеріальних тонзилітів припадає на вік 12-14 років3, а у віці до 3 років бактеріальні тонзиліти практично не зустрічаються1.
Труднощі диференціальної діагностики пов’язані зі значною подібністю клінічної картини бактеріальних і вірусних форм гострого тонзиліту. Такі ознаки, як лихоманка й нальоти на піднебінних мигдаликах, зустрічаються практично з однаковою частотою при всіх формах1.
Незалежно від клінічної картини, «золотим стандартом» виявлення БГСА при гострому тонзиліті вважається бактеріологічне дослідження матеріалу з піднебінних мигдаликів. Наразі доступні експрес-тести, які практично не поступаються точністю культуральному дослідженню1.
Олеся, 8 років
Анамнез:
Часті епізоди ГРВІ, хворіє кілька разів на рік зі скаргами на біль у горлі.
Скарги наразі на тлі ГРВІ:
слабкість, нездужання, зниження апетиту,
температура 37,1 °C;
біль у горлі під час ковтання, віддає у вухо,
відчуття крупинок на язику.
Під час огляду:
піднебінні мигдалики гіперемійовані, збільшені,
мигдалики горбкуваті й розрихлені, зрощені з дужками,
казеозні пробки в лакунах.
Артем, 4 роки
Скарги:
першіння, сухість і біль у горлі під час ковтання (особливо у разі порожнього ковтка),
рідкісні покашлювання, без мокротиння,
закладеність носа,
загальне нездужання та зниження апетиту,
температура 37,3 °С.
Під час огляду:
гіперемія задньої стінки глотки й піднебінних дужок, їх зернистість,
запалення піднебінних мигдаликів немає,
на задній стінці глотки невелика кількість слизу,
носове дихання утруднене.
Посилання:
Бакрадзе М. Д., Дарманян А. С. Проблема гострого тонзиліту в дитячому віці // МС. — 2013. — №1. — С. 69-72.
Клінічні рекомендації МОЗ РФ «Гострий тонзилофарингіт», 2016 р. [Електронний ресурс] —
URL: https://login.consultant.ru/link/?req=doc&base=LAW&n=324519&demo=1 / (дата звернення: 19.10.2020).Бєлов В. А., Воропаєва Я. В. Вікові та гендерні особливості поширеності хронічного тонзиліту в дітей // МС. — 2015. — №1. — С. 18-21.
Полякова Т. С., Полякова Є. П. Хронічний тонзиліт: діагностика, лікування, профілактика // РМЖ. — 2004. — №2. — С. 65.
Лопатін А. С. Лікування гострого та хронічного фарингіту // РМЖ. — 2001. — №16. — С. 694.
UKR-HXR-2100039