Лікар і пацієнт часто приділяють мало уваги хронічному тонзиліту. Численні тонзилогенні захворювання можуть привести пацієнта до поліклініки, проте запідозрити та діагностувати головну причину в таких випадках буває дуже непросто.
Хронічний тонзиліт (ХТ), що протікає у компенсованій формі, часто взагалі не привертає увагу пацієнта. Однак при декомпенсації захворювання можливе ураження різних органів та систем, на перший погляд не пов'язаних із ХТ.1 Своєчасне лікування тонзилітів сприймається експертною спільнотою як важливий прогностичний фактор загального здоров'я організму.
Тонзилогенний характер можуть мати такі захворювання:
1. Ураження серця, церебральні та нейроендокринні розлади
Реалізація тонзилогенних кардіопатій має багатофакторну природу:
Аутоімунні реакції при стрептококових тонзилітах. Хронічне стрептококове запалення мигдаликів є потужним фактором ризику ревматичної вади. Стрептокок-асоційовані ураження серця та суглобів можуть розвиватися при інфекціях будь-якого ступеня тяжкості, вирішальним фактором є локалізація та тривалість дії.
Нейро-рефлекторна активація центрів головного мозку, що регулюють роботу серцево-судинної системи. Багата іннервація мигдаликів, розташування закінчень і хеморецепторів у всіх тканинах і в безпосередній близькості від лакун обумовлюють надлишковий потік аффекторних імпульсів при ХТ, залучення центральних структур та розвиток аритмій.1 Крім цього, можлива дезорганізація роботи ЦНС.
Ескалація окислювального стресу. Підвищення концентрації у тканинах тіобарбітурової кислоти, рівня загальних сульфгідрильних груп та карбонілів призводить до додаткових пошкоджень тканин, що є універсальним предиктором погіршення перебігу хронічних захворювань.2
2. Патології залоз внутрішньої секреції та репродуктивної системи
Дані нозології складають групу спряжених із тонзилітом захворювань, що характеризуються патологією гіпоталамо-гіпофізарної системи. Патологічна імпульсація при ХТ може призвести до гіпертиреозу, аутоімунних тиреоїдитів, крім цього при ХТ можливі патології вагітності, її переривання, передчасні пологи, слабкість пологової діяльності.3
Гіперсекреція протеолітичного ферменту, що відбувається на тлі ХТ, і зниження функції підшлункової залози можуть бути причиною прогресування цукрового діабету, гіперглікемії та глюкозурії.4
Стрептококовий токсин стрептолізин О здатний впливати на ферментну активність печінки, що може уповільнювати екскрецію продуктів обміну та деяких ліків, ускладнювати перебіг гепатитів.4
3. Бронхо-легеневі ускладнення
Активація клітинної ланки імунітету з утворенням каскаду запальних білків призводить до хемотоксичного ураження мигдаликів, знижується їхня бар'єрна функція. При цьому частота та тяжкість сезонних інфекцій підвищується, можливий розвиток пневмонії. При бактеріальному ХТ можливі мікст-інфекції. Одним із ускладнень ХТ є перитонзилярні абсцеси.4
4. Дерматози та колагенози
Зв'язок між ХТ та прогресуванням, загостренням псоріазу може бути пов'язаний з молекулярною мімікрією антигенів стрептококів, загальною реактивністю клітинної ланки імунітету та підвищенням продукції цитокінів Th1-типу (TNF-α та IFN-γ), що виникають при ХТ. На тлі ХТ може розвиватись нейродерміт із піодермією.4
6. Гломерулонефрит та IgA-нефропатія
На що звернути увагу?
Якщо перед вами такий неоднозначний пацієнт, підозру на ХТ можуть спричинити:
Неприємний запах із рота
Першіння та біль у горлі, дискомфорт при ковтанні
Симптоми інтоксикації (слабкість, пітливість, стомлюваність)
Збільшення підщелепних лімфовузлів
Тривале підвищення температури до 37-37,5 градусів
Пробки в лакунах мигдаликів
Непродуктивний кашель
Часті (більше трьох разів на рік) ангіни
Для підтвердження діагнозу ХТ потрібні мазок із зіва, загальний аналіз крові, біохімія (з визначенням СРБ, антистрептолізину-О, ревматоїдного фактора).
Краще попередити, аніж лікувати
Максимальна персоналізація підходу на етапі профілактики або лікування неускладненого тонзиліту відіграє ключову роль для того, щоб не допустити хронізації процесу. З метою зниження бактеріальної експресії та інших факторів подразнення мигдаликів варто розглянути такі рекомендації:
Регулярне чищення зубів.
Своєчасне лікування запальних захворювань ротової порожнини та верхніх дихальних шляхів.
Імуномодулятори та вітаміни.
Промивання мигдаликів.
Здоровий спосіб життя, достатній сон, фіз. активність.
Дієта – знизити споживання кислої, солоної, гіркої та гострої їжі, газованих напоїв.
За показаннями – хірургічне лікування.
Карпіщенко С. А., Лавренова Г. В., Баранська С. В. Тонзиліт та тонзилогенні захворювання // Вісник оториноларингології. 2016. — Vol. 81. — №4.
Cvetković T. et al. Investigation of oxidative stress in patients with chronic tonsillitis // Auris Nasus Larynx. Auris Nasus Larynx, 2009. — Vol. 36. — №3. — P. 340–344.
Рябова М., Шумілова Н., Пестакова Л. Вагітність та хронічний тонзиліт // Лікар. 2017. — Vol. 11.
Овчинніков А. Ю., Славський А. Н., Фетісов І. С. Хронічний тонзиліт та пов'язані з ним захворювання // РМЗ. 1999. — Vol. 7. — P. 4-4.
UKR-HXR-2100063