Skip to main content
Consumer site
KenvuePro Logo

Чим небезпечні захворювання ротоглотки?

Пацієнти біль у горлі називають просто «застуда» й недостатньо серйозно ставляться до свого захворювання. Найчастіше вдаються до самолікування, вибирають лікарські препарати, варіюють дозування та тривалість прийому, а може й використовують «народні» засоби.

Хронический тонзиллит

Відсутність або неадекватне лікування тонзилофарингіту призводить до зростання носійства інфекційних патогенів і може бути причиною:

  • збільшення строків і частоти захворювань ЛОР-органів;

  • хронізації захворювання;

  • гіпертрофії піднебінних мигдаликів у дітей;

  • розвитку низки соматичних захворювань.

mw-100

Зупинимося докладніше на останньому пункті. Існує безліч захворювань, розвиток і перебіг яких обумовлено патологією піднебінних мигдаликів. Причиною є біологічні властивості основного бактеріального збудника тонзилофарингіту — Streptococcus pyogenes (β-гемолітичний стрептокок групи А, БГСА)1.

БГСА найчастіше може викликати фарингіти/ тонзиліти у дітей молодше 10 років. Безсимптомне перенесення також характерно для дітей2.

Ви знаєте, що нехтування лікуванням стрептококового тонзиліту загрожує високою ймовірністю розвитку серйозних ускладнень і захворювань (табл.1). Але, швидше за все, не замислювалися, якими способами БГСА може завдати серйозної шкоди організму.

Таблиця 1. Метатонзилярні захворювання2,3

Група захворювань

Нозологія

Кардіологічні

Перикардит, міокардит, інфекційний ендокардит, гостра ревматична лихоманка, хронічна ревматична хвороба серця тощо

Ревматологічні

Більшість ревматологічних захворювань

Дерматологічні

Долонно-підошовний пустульоз, псоріаз, атопічний дерматит

Сечовидільної системи

Гломерулонефрит, IgA-нефрит

Ендокринні

Гіпо- та гіпертиреоз, порушення гормонального статусу, затримка статевого розвитку тощо

Офтальмологічні

Увеїт, хоріоретиніт, неврит зорового нерва

Інші

Лихоманка неясного генезу, PANDAS-синдром

У літературі описано декілька механізмів впливу БГСА на формування метатонзилярних захворювань.

1. Активізації гнійно-запального процесу4,5

Токсини можуть поширюватися гематогенним і лімфогенним шляхом. Запальний процес частіше локалізується в області лакун, але може запалюватися і паренхіма мигдаликів з формуванням абсцесів БГСА по лімфатичних шляхах може поширюватися і далі, призводячи до розвитку регіонарного лімфаденіту.

Цим шляхом розвиваються такі ускладнення: паратонзилярний, парафарингеальний, ретрофарингеальний абсцеси, гнійний лімфаденіт.

2. Розвиток аутоімунних реакцій гуморального та клітинного типу5,6

Відбувається перерозподіл у вмісті Т- і В-лімфоцитів і їх субпопуляцій, сенсибілізація гранулоцитів до бактеріальних алергенів, поява імунних комплексів антиген-антитіло. Вони тягнуть за собою зрив імунологічної толерантності й формування аутоімунного патологічного статусу.

Однією з важливих характеристик БГСА в розвитку аутоімунного процесу є молекулярна мімікрія (перехресна реактивність). Наразі описано 3 типи:

  • ідентична амінокислотна послідовність у різних білках,

  • cхожі білкові структури (наприклад, М-протеїн БГСА і міозин, кератин, тропоміозин, віментин і ламінін людини),

  • перехресні реакції між різними молекулами, такими як ДНК, вуглеводами й білками.

БГСА, завдяки своїй антигенній структурі, може індукувати утворення та накопичення антитіл, що реагують перехресно і зв’язуються як з антигенами стрептокока (стрептолізин О та S, стрептогіалуронідазою, М-протеїнами тощо), так і з різними антигенами органів і тканин організму людини (нирок, міокарда, сполучної та хрящової тканини).

Також комплекси «антиген-антитіло» можуть руйнувати тканину мигдалика, яка в результаті набуває антигенні властивості та призводить до утворення аутоантитіл.

3. Нервово-рефлекторний6,7

Мигдалики — це рефлексогенна зона, тісно пов’язана з ЦНС та іншими системами. У разі хронічного запалення вони починають генерувати постійний потік патологічних імпульсів. Ці сигнали збуджують адренорецептори нейронів гіпоталамуса, який регулює нейроендокринну діяльність і гомеостаз. У результаті відбувається порушення функціонування вегетативної нервової системи й послідовне порушення функцій інших органів і систем.

  • Ураження серцево-судинної системи може проявлятися порушенням мікроциркуляції в корі головного мозку, приводячи до підвищеної стомлюваності під час розумового й фізичного навантаження, периферичного ангіоневрозу тощо.

  • Ураження ядерно-стовбурових структур мозку проявляються зниженням тонусу скелетних і гладких м’язів.

  • Гіпоталамо-тонзилярний синдром призводить до різноманітних гормональних порушень. Результатом цього може стати розвиток гінекологічної патології (порушення менструального циклу, ендометріоз, міоми), ураження острівкової тканини підшлункової залози й гіпоінсулінемія, а також гіпотиреоз.

Таким чином, запальний процес у мигдаликах супроводжується інтоксикацією організму, активацією аутоімунного й нервово-рефлекторного механізму призводить до пошкоджень органів і систем та сприяє формуванню метатонзилярних захворювань. Різні етіологічні форми захворювань ротоглотки потребують диференційного підходу до лікування. Так, БГСА-обумовлене захворювання буде потребувати призначення антибактеріальної терапії, яка може бути доповнена місцевою терапією.

Посилання:

  1. Полякова А. С., Таточенко В. К. Нове в лікуванні гострих тонзилітів у дітей. РМЖ «Медичний огляд», № 18 від 19.08.2014, стор. 1339.

  2. Сучасні підходи до діагностики захворювань, пов’язаних із хронічним тонзилітом / В. Т. Пальчун, А. В. Гуров, А. В. Аксьонова та ін. // Вісник оториноларингології. — 2013. — № 3. — С. 21-24.

  3. Сучасні уявлення про токсико-алергічних проявах хронічної тонзилярної патології, його етіологічна та патогенетична роль у виникненні та перебігу загальних захворювань / В. Т. Пальчун, А. В. Гуров, А. В. Аксьонова, О. А. Гусєва // Вісник оториноларингології. — 2012. — № 2. — С. 5-12.

  4. Цвєтков Е. А. Аденотонзиліти та їх ускладнення. Лімфоепітеліальне глоткове кільце в нормі та патології. СПб.ЕЛБІ; 2003.

  5. Karpishchenko, S. A., Lavrenova, G. V., Baranskaya, S. V. (2016). Tonzillit i tonzillogennye zabolevaniia [Tonsillitis and tonsillogenic conditions], Vestnik otorinolaringologii. 2016;81(4), 69–71.

  6. Cunningham M. W. Molecular Mimicry, Autoimmunity, and Infection: The Cross-Reactive Antigens of Group A Streptococci and their Sequelae. Microbiology spectrum. 2019;7(4), 10.

  7. Wetmore RF. Tonsils and adenoids. In: Stanton BF, Kliegman R, eds. Nelson textbook of pediatrics. Philadelphia: Saunders; 2007; 456-501.

UKR-HXR-2100040